Токсоплазмоз у котів та собак: симптоми, діагностика, профілактика

• Що таке токсоплазмоз
• Збудник токсоплазмозу
• Тварини це джерело небезпеки?
• Розвиток токсоплазмозу у кішки та його симптоми
• Розвиток токсоплазмозу у собаки та його симптоми
• Небезпека для вагітних
• Небезпека для дітей
• Як діагностувати токсоплазмоз
• Профілактика захворювання
• 8 порад як вберегтись від токсоплазмозу

Домашні тварини радують нас своїми ласками, життєрадісністю, вчать легкому ставленню до життя та дарують безмежне кохання. Разом з тим вони можуть обдаровувати нас збудниками різних інфекційних та інвазійних захворювань, загальних для людини та тварин – антропозоонозів. Одне з них, найнебезпечніше для вагітних жінок та дітей – токсоплазмоз.

Токсоплазмоз — паразитарне захворювання, що викликається мікроскопічним паразитом (Toxoplasma gondii), що мешкає всередині клітин організму. Хворіють на токсоплазмоз понад 400 видів тварин і людей.

Багато хто вперше стикається з назвою цього захворювання при настанні вагітності, отримуючи від лікаря напрямок на TORCH інфекції.

Проте, мало хто знає, що до 65% всього людства заражено або перехворіло на токсоплазмоз, а в Україні, виходячи лише з офіційно підтверджених лабораторних досліджень, можна говорити про 30% інфікованих.

У більшості випадків токсоплазмоз нешкідливий і непомітно протікає для дорослої людини, але може стати згубним для плода і новонародженого, призводячи до викиднів, мертвонародженості, важких патологій нервової системи, серця, печінки, очей, часто переростаючи в хронічний процес, що триває багато років.

Уявлення про токсоплазмоз часто неповні й помилкові як у звичайних людей, так і у фахівців, які обмежуються, як правило, лише офіційними рекомендаціями. Чим небезпечні, і яку роль у передачі токсоплазмозу відіграють домашні тварини, ми й намагатимемося з'ясувати.

Збудник токсоплазмозу

Як було зазначено, збудник токсоплазмозу не звичайна бактерія чи вірус, а мікроскопічний паразит, з властивими лише йому циклом розвитку, перевагами та проявами. І, як більшість паразитів, токсоплазмоз може розмножуватися як безстатевим, так і статевим шляхом.

А особливостями токсоплазми є те, що статеве розмноження можливе лише в кишківнику звичайної кішки. Ну, чи не зовсім звичайною, як тигр чи пума. З цієї горезвісної кішки й беруть початок багато міфів, що оголошують Мурку та її випорожнення джерелами всіх бід. Проте не все так просто. В організмах інших тварин (включаючи ту саму кішку!) як і людину, токсоплазма продовжує розмножуватися, тільки вже безстатевим шляхом, передаючись вже переважно, повітряно-краплинним і контактно-побутовим шляхами.

На практиці, токсоплазма передається людині не тільки, і не стільки від кішок, скільки від інших тварин, включаючи слиняві «поцілунки» собак, подряпини гризунів, а також погано оброблене м'ясо тварин, заражену землю на грядках, брудну воду та інше.

Слід особливо відзначити, що, згідно з дослідженнями, понад чверть всього м'яса може бути інфіковано токсоплазмами. Особливо часто виявляються токсоплазми в баранині та свинині, рідше – у яловичині.

В останні півстоліття ведуться наукові дослідження з вивчення зв'язку збудника токсоплазмозу з нервовими та психічними захворюваннями людини. Останні результати говорять про здатність паразита провокувати розвиток шизофренії, епілепсії та інших нервових та психічних розладів, а багато дослідників вже говорять про опосередкований вплив токсоплазми через нервову систему людини на рівень культури та загального розвитку цілих цивілізацій.

Тварини це джерело небезпеки?

Для початку, слід зазначити, що найчастіше у тварин токсоплазмоз протікає або безсимптомно, або зі слабкими клінічними ознаками застуди, кашлю або діареї, тому власники не приділяють особливої уваги або просто не помічають. Це робить людину, що спілкується зі своїм вихованцем найбільш уразливою у плані зараження.

Як ми вже з'ясували, кішка є остаточним господарем паразита, тому що тільки в її кишківнику може відбуватися статеве розмноження збудника токсоплазмозу. З калом збудник потрапляє у зовнішнє середовище і за сприятливих умов тривалий час (до півтора року!) зберігає свою здатність до інфікування. Збудники, що виводяться з кишківника кішок, потрапляють на землю і поширюються далі з водою, вітром, колесами транспорту. З забрудненим землею кормом вони потрапляють в організм інших тварин, зокрема сільськогосподарських, м'ясо яких потім вживають у їжу. В організмі кішки відбувається також і безстатевий розвиток паразита, що робить небезпечними виділення з носа та очей вашої кішки в гостру стадію її хвороби.

Основними небезпеками, якщо у вас є кішка, є прибирання котячого туалету, робота на грядках та ігри в пісочницях, що можуть служити кицькам відхожими місцями. Вилизуючись, кішка може розповсюджувати паразита по своїй шерсті, так що ласки без подальшого миття рук також можуть бути небезпечні. Коли чхає, кішка може поширювати збудника повітряно-краплинним шляхом.

Собаки та інші тварини є проміжною ланкою у циклі розвитку токсоплазми, що зумовлює специфічні особливості їхньої небезпеки для людини. Так, собаки — найімовірніше джерело зараження токсоплазмозом для людини, ніж домашні кішки!

Зараження людини від собаки найчастіше відбувається при облизуванні. Радість та безмірне щастя при спілкуванні з вашим вихованцем може вилитися у менш позитивну картину: зі слиною збудники токсоплазмозу проникають в організм людини через пошкоджену шкіру, подряпини чи слизові оболонки ока, рота чи носа.

Щоденні прогулянки на вулиці, і особливості, такі як звичка обнюхувати й пробувати на смак все у світі роблять зараження собак набагато ймовірнішим, ніж домашніх кішок. Валяючись на землі під час прогулянки, собака може набрати цисти токсоплазм на шерсть і принести у подарунок улюбленому господареві додому. Подальший можливий шлях цих цист — прямо в організм людини через свій пил або руки, забруднені ними при погладжуванні улюбленого звіра. Оскільки привчити собаку хапати з землі палиці, кістки й котячі казашки практично неможливо, відучуйте свого собаку лизати людей, а якщо вже все-таки йому вдалося висловити вам своє кохання і радість, негайно і ретельно вмийтеся. 

Це стосується й багатьох інших домашніх улюбленців – хом'яків, мишей, білок, щурів, їжаків та інших проміжних господарів збудника токсоплазмозу. Укуси, подряпини й вилизування можуть вилитися в повноцінне захворювання їхніх господарів.

Поява будь-яких незвичайних симптомів у домашньої тварини – привід для того, щоб вагітна жінка доручила турботу про неї іншим членам сім'ї.

Розвиток токсоплазмозу у кішки та його симптоми

В організм кішки збудник потрапляє найчастіше внаслідок поїдання мишей, рідше птахів, у яких паразити персистують у тканинних цистах у різних органах та тканинах. У шлунку тварини відбувається вивільнення цист або тканинних вакуолей, після чого паразит проникає у стінку кишківника. Тут зливаються мікро та макрогамети, внаслідок чого утворюються ооцисти. Останні виводяться з фекаліями у зовнішнє середовище.

Стадії токсоплазмозу у кішок:

1. підгостра — характеризується мізерним перебігом (без виражених симптомів);
2. гостра – супроводжується випорожненням вакуолей та формуванням тахизоїтів (виражені загальні симптоми);
3. хронічна – збудники перебувають у різних органах у вигляді брадизоїтів.

Збудник мешкає всередині клітин і з макрофагами може розноситься практично у всі тканини, що робить його невразливим для імунної системи.

Ступінь вираженості симптомів залежить від багатьох факторів, але найчастіше захворювання проявляється клінікою ГРВІ або харчової токсикоінфекції. Йдеться про виділення з носа, почервоніння очей, слабкість, діарею та схуднення. У важких випадках уражається ЦНС, виникає увеїт та інші ускладнення.

Розвиток токсоплазмозу у собаки та його симптоми

Собаки також хворіють на токсоплазмоз, він вражає систему кровотворення. На відміну від котів собака не є «інкубатором» для мікроорганізмів, оскільки розмножуються вони тільки в котячому організмі. Отже, фекалії псів небезпечні на предмет наявності токсоплазм, а ось котячі — це реальна загроза. Власне, переважно від них собаки й заражаються.

Ось як виглядає аналіз щільності ядра позитивного та негативного впливу на інфекцію T. gondii у людей, собак та домашніх тварин. (Експеримент проводився у Бразильському місті Лондрін з липня 2015 року по липень 2016 року.)

Симптоми токсоплазмозу у собак

Ознаки початку зараження у собак не дуже виражені:

• Слабість, млявість. Тварина перестає грати, намагається відлежати в стороні.
• Зниження апетиту, пес або менше звичайного їсть, або періодично відмовляється від їжі.
• Невеликий набряк і гіперемія слизових оболонок.
• Виділення з носа і, можливо, з очей, як при застуді.

Такі прояви характерні для здорової, молодої собаки. Якщо вона стара, страждає від хронічних проблем зі здоров'ям, є порушення функції якогось органу або їх групи, це може призвести до серйозних ускладнень і аж до загибелі пса.

Гостра стадія захворювання нагадує отруєння або сильну застуду, супроводжується зростанням температури, слабкістю, виділеннями з носа та очей, запаленими слизовими оболонками, порушеннями травлення у вигляді запорів, що чергуються, і діареї. Іноді спостерігаються парези та паралічі (залежно від того, який орган виявляється уражений і якою мірою).

Небезпека для вагітних

Власне, сам токсоплазмоз для вагітних небезпеки майже не становить, найчастіше викликаючи запалення плаценти, але дуже серйозно загрожуючи майбутній дитині. Особливо небезпечним є зараження токсоплазмозом жінки під час вагітності або безпосередньо перед зачаттям. Таке зараження може призвести до внутрішньоутробного (трансплацентарного) інфікування плода, можливих вад його розвитку та народження дитини з важкою вродженою патологією.

Вірогідно можна сказати, що при інфікуванні майбутньої мами токсоплазмами більш ніж за 3 місяці до вагітності трансплацентарна передача збудника практично неможлива.

Під час вагітності заражаються токсоплазмозом 1% жінок, приблизно половина з них трансплацентарно передають збудник плоду. Ризик зараження плода з кожним місяцем вагітності стає вищим. Наприклад, у першому триместрі ризик зараження малюка становить 15%, у другому – 30%, у третьому – понад 60%.

Тяжкість захворювання з терміном не збільшується, а навпаки, знижується. Якщо жінка заразилася токсоплазмозом під час вагітності у першому триместрі, то ймовірність того, що плід загине, дуже висока. Майже завжди відбувається викидень. Навіть якщо дитина і народиться, то у неї можуть бути серйозні поразки головного мозку, селезінки, печінки, очей.

Якщо зараження відбулося нещодавно, слід подумати, чи батьки хочуть ризикувати здоров'ям своєї майбутньої дитини. Для лікування вагітних жінок та плода існують антибіотики, проте їх застосування можливе після 16 тижнів вагітності, а найважчі вроджені порушення розвиваються при ураженні саме у першому триместрі.

Небезпека для дітей

Основну небезпеку для новонароджених становить вроджений токсоплазмоз – гостре чи хронічне захворювання новонароджених, що виникає внаслідок інфікування плода токсоплазмами під час внутрішньоутробного розвитку.

Приблизно у 30% дітей, що заразилися внутрішньоутробно, відзначається клінічно виражений уроджений токсоплазмоз. У решти 70% є безсимптомні форми вродженого токсоплазмозу, які надалі, як правило, виявляються пізніми клінічними симптомами захворювання (у двох із трьох дітей інфекція зазвичай проявляється на першому році життя і навіть у 5-14 років).

Захворювання дуже небезпечне: летальність вродженого токсоплазмозу, що клінічно виявляється, становить до 40%.

Заведено вважати, що ступінь виразності клінічних ознак токсоплазмозу залежить від часу інфікування плода — що пізніше воно настає, тим рідше заражається плід і тим легше протікає захворювання. Найбільш важкі форми хвороба приймає у разі, якщо мати заражається у першому триместрі вагітності. При цьому найчастішим результатом є викидні, гідроцефалія, недоношеність, у новонароджених зазвичай виникають безсимптомні форми хвороби.

Клінічні ознаки вродженого токсоплазмозу надзвичайно різноманітні. Найчастіше хвороба протікає з ураженням центральної нервової системи та внутрішніх органів. Провідними ознаками майже завжди є ураження центральної нервової системи та органу зору (відставання розумового розвитку, олігофренія, парези, паралічі, епілептиформні напади, запалення очей).

Іноді спостерігається латентний перебіг вродженого токсоплазмозу з періодичними загостреннями як запалення очей та інших проявів. Після стихання інфекційного процесу при вродженому токсоплазмозі можуть зберігатися стійкі незворотні зміни (мікроцефалія, відставання у розумовому розвитку).

Як діагностується токсоплазмоз

Діагностика токсоплазмозу у людини та тварин принципово подібна і повинна доповнювати одна одну. Не полінуйтеся зводити свого улюбленця до ветеринарної лабораторії після свого візиту до лікаря.

В основному захворювання діагностується серологічними методами (ІФА), шляхом виявлення в крові, навколоплідних водах або спинномозкової рідини специфічних антитіл (імуноглобулінів класів М і G), що утворюються в організмі у відповідь на впровадження збудника, та методом ПЛР (полімеразною ланцюговою реакцією), суть якої полягає у скануванні взятого на аналіз матеріалу на наявність ДНК збудника.

Якщо виділення ДНК токсоплазми може говорити про те, що збудник присутній в організмі (гостра стадія захворювання), визначення імуноглобулінів дає уявлення про час захворювання.

Так, з'являючись приблизно через два тижні після зараження, імуноглобуліни класу G надалі зберігаються довічно, не відображаючи гостроти захворювання, і не можуть бути підставою для встановлення діагнозу.

Імуноглобуліни класу М зберігаються близько трьох місяців після зараження, на підставі чого можна судити про час контакту зі збудником.

Доказом відсутності токсоплазмозу може бути лише комплексне дослідження (негативний результат на імуноглобулін G та негативна ПЛР).

І ще: одного негативного аналізу на початку вагітності мало! Якщо у вашій крові відсутні імуноглобуліни G, аналіз на токсоплазмоз бажано повторювати щомісяця – півтора протягу усього терміну вагітності.

Повноцінна діагностика токсоплазмозу повинна відповідати таким вимогам:

• Бути комплексною, тобто проводиться одночасно у людини та її домашніх тварин методами ІФА та ПЛР;
• При дослідженні у домашніх улюбленців методом ПЛР у котів необхідно здавати на аналіз кал та кров, у собак та інших тварин – кров, слину, змив з носогорла;
• Проводиться до настання вагітності або одразу після позитивного тесту;
• При клінічних проявах проводиться у максимально короткий термін від початку захворювання;
• Одночасно необхідно досліджувати імуноглобуліни двох класів (М та G);
• Імуноглобуліни повинні визначатися кількісними або, в крайньому разі, напівкількісними методами для оцінки зміни динаміки.

Профілактика захворювання

Для запобігання зараження токсоплазмозом слід обмежити контакти з домашніми тваринами та дотримуватися правил особистої гігієни після них. Категорично забороніть собі вживання сирого м'ясного фаршу, а також м'ясних страв без достатньої термічної обробки (щонайменше до 60-65 градусів!), не спокушайтеся шашликами, шаурмою та іншими чебуреками, які можуть містити погано прожарене м'ясо. Парне молоко від корови до вашого столу має проходити через каструлю та плиту.

Це ж стосується і домашніх тварин – стежте за їх самопочуттям, перестаньте годувати їх сирим м'ясом, віддаючи перевагу готовим раціонам – сухому корму чи консервам. Обмежте, якщо можливо, котячі прогулянки на вулиці, виключіть контакти своїх тварин з можливими переносниками по сусідству. Пам'ятайте, що на світі є ветеринарні лікарі, готові проконсультувати про стан здоров'я ваших звірів та заходи профілактики захворювань, загальних для людини та тварин.

Здоровий глузд, знання і розумна обережність грають на вашому боці. Любіть своїх дітей та тварин, і нехай вони живуть у здоровій, задоволеній від спілкування один з одним сім'ї.

8 порад як вберегтись від токсоплазмозу

• Виключіть зі свого раціону термічно необроблене м'ясо, птицю та рибу, не пробуйте сирий фарш.
• Обмежте, по можливості, спілкування з собаками тільки прогулянками на свіжому повітрі.
• Відучіть свого собаку лизатися, жодних «поцілунків»!
• Погладили кішку – помийте руки.
• Прибирання котячого «туалету» не для вас. І попросіть чоловіка дезінфікувати лоток після збирання.
• Доглядаючи грядки та саджаючи квіти, працюйте в рукавичках, мийте руки після контакту із землею.
• Ретельно мийте овочі, зелень, фрукти та ягоди.
• Завітайте до нас на ветеринарну лабораторію для комплексного обстеження домашніх тварин на токсоплазмоз.

Поширені запитання